«Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен

спинятися на досягнутому, бо якщо немає

руху вперед, то неминуче починається відставання»

В.Сухомлинський

Досягнення висот педагогічної майстерності потребує максимальних особистих зусиль, енергії, природних нахилів і здібностей, величезної працездатності і, найголовніше, – безмежне бажання стати педагогом-майстром.

Педагогічна майстерність – це високе мистецтво навчання і виховання, доступне кожному педагогові, що постійно вдосконалюється; це єдність знань, методичних умінь, мовної культури, педагогічної техніки, такту й оптимізму.

Тож знайомтесь з досвідом творчих вчителів математики та інформатики.

Тягнирядно Тетяна Павлівна, учитель математики Розсошенської гімназії, працює над методичної проблемою «Застосування в педагогічній діяльності технологій, методів, прийомів для реалізації індивідуального та диференційованого підходів у процесі навчання». Актуальність проблеми, полягає у розвитку ключових компетентностей, створенні позитивної мотивації навчальної діяльності, розвитку пам'яті,  творчих здібностей учнів, логічного та критичного мислення.

Вимоги сучасного суспільства до освітнього закладу з одного боку, і інтереси особистості, що розвивається, з іншого, викликають необхідність нового підходу до організації навчально-виховного процесу. Особливу актуальність набуває зараз проблема формування самостійності мислення учнів, спроможності отримувати, аналізувати інформацію і приймати адекватні рішення, використовувати в практичній діяльності нові інформаційні технології. У зв’язку з цим особлива роль відводиться і шкільному курсу математики. Тетяна Павлівна велику увагу приділяє формуванню логічного мислення учнів, котре не можливе без активізації пізнавальної діяльності.  Колективну та індивідуальну увагу учнів активізує такими прийомами, як метод евристичної бесіди, різного роду дидактичні опори (наочно-образні, або логічні схеми, плани-конспекти тощо), самостійні завдання, які  передбачають активізацію уваги учнів (наприклад,самостійно закінчити деяке тотожне перетворення,розв’язати рівняння, відтворити тільки що вкладене доведення математичного твердження (або його фрагмент), виконати завдання, аналогічне розглянутому вчителем тощо), порівняння результату своїх дій із зразком (контроль), прийом самоконтролю на різних  етапах уроку з використанням відкидних дошок або виконання окремими учнями роботи на плівці з наступним проектуванням на екран, «захист робіт» (шляху виконання, доведення чи розв’язування), рецензування робіт чи відповідей учнями чи вчителем, самоперевірка та взаємоперевірка. Сюди ж відноситься і використання дидактичних матеріалів у вигляді карток, на яких містяться індивідуальні завдання для учнів.

На уроках учитель створює проблемні та ігрові ситуації, застосовує ІКТ, що дає змогу зробити  засвоєння навчального матеріалу, більш ефективним, відводити хоч невеликий час для «неалгоритмічних» задач, що будять уяву, фантазію, розвивають мислення, інтуїцію, а не просто формують рутинні уміння і навички.

Кузнецова Тетяна Олександрівна, учитель інформатики та математики Супрунівського НВК. Тетяна Олександрівна ставить перед собою мету розвивати дитину, як неповторну індивідуальність, формувати в неї творчий потенціал, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності. Тому проблемною темою для педагогічної діяльності обрала: «Використання елементів інтерактивних технологій на уроках інформатики з метою розвитку творчих та дослідницьких компетентностей учнів». Педагог вважає, що в умовах інформаційного суспільства стає обов'язковим отримання знань упродовж усього життя людини. За традиційної педагогічної стратегії учні не можуть виробити вмінь і навичок самостійного наукового пошуку, оскільки їм даються для засвоєння готові результати. У зв’язку зі зміною соціальних вимог пріоритетним стає опанування учнями умінь та навичок саморозвитку особистості, тому вчитель змушений переосмислити освітні технології, вибираючи з них в першу чергу ті, які підвищують ефективність та якість освіти, мотивують до самостійної пізнавальної діяльності. Посилити творчо-діяльнісний потенціал школяра – завдання інтерактивних технологій, що передбачають активну взаємодії всіх учасників у ході роботи. До найефективніших інтерактивних форм роботи на уроках відносить роботу в парах, дискусії, роботу в групах, такі вправи як «Мозковий штурм або атака», «Мікрофон», «Заверши речення», «Займи позицію», «Снігова куля» «Акваріум», «Коло ідей», «Прес», «Ділова гра» та ін. Широко використовує метод проектів та Web-квести.

Горбенко Оксана Леонідівна, учитель математики Рунівщинської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Проблема, над якою працює педагог: «Розвиток життєвої компетентності особистості школяра шляхом забезпечення якісної освіти та  впровадження інноваційних технологій навчання». Актуальність досліджуваної проблеми полягає у необхідності формування ключових життєвих компетентностей  здобувачів освіти засобами сучасного уроку математики.

      Головна мета Оксани Леонідівни: технологізація педагогічних процесів шляхом впровадження новітніх інноваційних технологій, методик, сучасних інформаційних засобів навчання; впровадження особистісно-орієнтованого навчання шляхом застосування педагогічних інновацій; підвищення якості знань учнів.

Основні завдання діяльності учителя на сьогоднішній час: вивчення та аналіз педагогічних інновацій, які найбільш сприяють якісній математичній освіті; використання новітніх; розробка методичних продуктів щодо реалізації особистісно-орієнтованого навчання. Головна ідея  зробити навчання цікавим, посильним та успішно-результативним. Виховання ж інтересу передбачає реалізацію багатьох методичних прийомів, пошук і застосування різних технологій навчання.

Педагог використовує інтегровані уроки, елементи гри на різних етапах уроку, групові фори роботи, домашній експеримент, метод проектів тощо. Застосовує інтерактивні технології навчання, коли  учень стає суб'єктом взаємодії, сам бере активну участь у процесі навчання, слідуючи своїм індивідуальним маршрутом.

Яловець Євген Олександрович, учитель математики Розсошенської гімназії, працює над проблемою «Формування математичної компетентності шляхом впровадження інноваційних технологій». Актуальність ґрунтується на: інтенсифікації та оптимізації навчального процесу; підвищенні ефективності уроку як основної одиниці навчально-виховної  діяльності; активізації навчальної діяльності учнів на уроках математики, підвищення інтересу до предмета; можливості розвитку навичок самостійної та спільної діяльності; забезпеченні оптимізації соціально - особистісного росту школяра, формуванні готовності до подолання труднощів навчання та життя, стійкості до стресів і  життєвих негараздів; формування компетентної  особистості; підвищення мотивації навчання.

Євген Олександрович на уроках використовує сучасне програмне забезпечення, зокрема, тестову оболонку MyTest, програму для створення мальованого відео VideoScribe та Інтернет-ресурси: цифрову стіну Padlet, блоги, канал Ютюб.

 «Ми навчаємося не для школи, а для життя» саме під таким девізом працює учитель інформатики Розсошенської гімназії, Головань Анна Василівна.

У калейдоскопі шкільних подій завдання учителя дати дитині можливість не тільки отримати готове, але і відкривати щось самостійно; допомогти дитині побачити щось нове і цікаве. Мета  педагога - навчити учнів думати, самостійно приймати рішення, навчити робити наукові відкриття, самостійно здобувати знання, оскільки в сучасному світі кожній людині доводиться знову і знову вчитися.

Враховуючи актуальність теми, Анна Василівна зупинилась на вирішенні науково-методичної проблеми «Формування життєвих компетентностей на уроках інформатики через впровадження інноваційних інформаційних технологій». Основна мета: сформувати життєві компетенності учнів, які здатні адаптуватися до мінливості оточуючого світу. Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але й достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, впевненою у власних силах людиною. А така людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нових ідей, задумів, підходів та рішень, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення. На своїх уроках учитель прагне, щоб учень чітко собі уявляв, що і як він вивчатиме сьогодні, на наступному уроці, і яким чином він зможе використати отримані знання в подальшому житті. Саме це вміння ставити особисті цілі, розуміти і усвідомлювати зміст своєї діяльності в співвідношенні із завданнями зовнішнього світу, визначає в значній мірі успіх особистості і, зокрема, успіх в освітній сфері.

На уроках створює проблемні ситуації, які зводяться до виховання і розвитку творчих здібностей учнів, до навчання їх системі активних розумових дій. Ця активність проявляється в тому, що учень, аналізуючи, порівнюючи, узагальнюючи, конкретизуючи фактичний матеріал, сам отримує нову інформацію. При ознайомленні учнів із новими поняттями, не завжди подає їх у готовому вигляді, цим самим спонукає їх до порівняння, зіставлення або протиставлення фактів, у результаті чого і виникає пошукова ситуація.

Біда Володимир Васильович, учитель математики та інформатики  Божківського НВК, працює над проблемою «Впровадження елементів особистісно-зорієнтованого навчання на уроках математики та інформатики з метою розширення кругозору учнів». Ця тема не нова, але дедалі актуальніша насамперед в плані розширення кругозору учнів.

Володимир Васильович переконаний, що уроки з максимальною оптимізацією навчального процесу, чітким добором матеріалу і його різноманітною подачею є одним із найважливіших етапів розширення кругозору учнів. Вміле використання комп’ютерної техніки, різні види самостійних робіт, поєднання фронтальної, групової та індивідуальної праці, продумана система повторення, елементи проблемного навчання – все спрямоване на розвиток пізнавальної активності учнів, їх логічного мислення, вироблення навичок і вміння вчитися.

Інтерес до навчання підтримується завдяки проведенню нестандартних уроків, поєднанню колективних способів навчання з роботою учнів у малих групах з використанням різнорівневих завдань дослідницького характеру. Послідовність розвитку в учнів продуктивного мислення, самостійності досягається шляхом постановки питань, проблемних ситуацій.

Навчання математики та інформатики надають широкі можливості для інтелектуального розвитку особистості в першу чергу, розвитку логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної культури, формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, обґрунтовувати твердження, створювати моделі, реалізовувати їх з допомогою комп’ютерної техніки та ін.

Педагоги під час творчих звітів отримали можливість поділитися досвідом роботи за 5 років, представити власні надбання, побачити цікаві методи проведення уроків, виховних заходів з учителями математики та інформатики Полтавського району у рамках проведення РМО, творчих груп, засіданнях ШМВ. Слід зазначити, що учителі є справжніми професіоналами, активно використовують ІКТ, квест-технології, створюючи власні презентації, відеоролики, сайти, блоги, навчають учнів працювати в мультимедійному просторі.

Щира подяка педагогам, за цікаві, методично виважені доробки та проведені на високому методичному рівні уроки. Успіхів Вам!

Методист РМК Пентова А.А.