Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» інформує про відзначення 21 лютого 2018 року Міжнародного дня рідної мови, який проводиться в Україні, починаючи з 2002 року.

Головною метою відзначення цього свята є зміцнення державотворчої функції української мови, мов корінних народів і національних меншин, що проживають на території України, взаємозбагачення їхніх національних культур, консолідація спільних зусиль у сфері відродження самобутніх традицій та звичаїв.

Живильним джерелом розвитку етнічної самобутності є рідне слово і народні традиції. Саме в них народ загодовує свою історію, свій багатовіковий досвід, світоглядні ідеї і сподівання на щасливе і гідне майбутнє.

З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови рекомендуємо організувати та провести у закладах загальної середньої освіти фестивалі, конференції, семінари, круглі столи, відкриті уроки на тему «Рідна мова – безцінна й невичерпна духовна скарбниця народу», зустрічі з письменниками та акторами, активніше залучати учнів до участі у творчих диспутах, конкурсах, книжкових виставках, віртуальних подорожах та музичних виставах.

Принагідно інформуємо, шо за ініціативи філій Інституту модернізації змісту освіти та за підтримки МОН України 21 лютого 2018 року організовується проведення «диктанту єдності» українською мовою та мовами національних меншин у закладах загальної середньої освіти.

Просимо сприяти проведенню заходу.

Додаток до листа
Інституту модернізації змісту освіти
від 09.02.18 року № 22.1/10-348

Текст диктанту українською мовою

Без мови немає народу

Мова - це барвиста, запашна, нев’януча квітка, яка вічно квітне, долаючи час, кидаючи барвисту стрічку з давнини у майбутнє. Вона виткана і червоною калиною, і синім барвінком, і вишневим цвітом та запашною рутою-м’ятою.

Рідна мова починається з маминої колискової, з батьківського мудрого слова-поради, з пісні, з жарту, з любові. Вона вміщує в собі весь світ, який сповнений дива, незвичайних почуттів та краси. (67 слів)

Рідна мова... Вона така неповторна, мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе гомін дібров і луків, полів і лісів, духмяний, п’янкий запах рідної землі. У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова - це характер народу, його пам’ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі, вона його цвіт і зав’язь. Ще в дитинстві рідна мова допомагає нам пізнавати всесвіт, відкривати для себе великий і чарівний світ життя. Без мови не може існувати й розвиватися суспільство, бо вона допомагає людям обмінюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозуміння, створювати духовні цінності. (137 слів)

Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше вона повинна володіти рідною мовою. І це не тільки тому, що цією мовою користується повсякденно, а й тому, що рідна мова - це невід’ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші, найніжніші струни людської душі. (54 слова)

Мова народу - найкращий цвіт, що ніколи не в’яне, а вічно живе, розвивається. Тож бережімо рідну мову, шануймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу, намагаймося говорити один одному лише добрі слова, тоді і світ навколо стане кращим, добрішим. (39 слів)

(297 слів, за матеріалами відкритих джерел мережі Інтернет)