• Найактуальніша інформація для педагогів, учнів та батьків! Пропонуємо огляд найбільш значних подій, які відбуваються в освіті Полтавського району!
Головна » 2018 » Березень » 18 » Засідання школи молодого вчителя історії і правознавства
20:54
Засідання школи молодого вчителя історії і правознавства

«Учитель як фахівець живе доти, поки вчиться».

К.Ушинський

16.03. 2018 на базі Пальчиківського НВК відбулося чергове засідання Школи молодого вчителя історії і правознавства з теми«Сучасний вчитель та сучасний урок: ефективні форми, методи, прийоми навчання історії». Для свої молодих колег урок історії у 10 класі з теми «Входження Української Соціалістичної  Радянської республіки до СРСР» провела Марина Глущенко,  молодий спеціаліст, учитель історії  Пальчиківського НВК, яка поділилася своїми методичними знахідками та напрацюваннями.  За круглим столом відбулось обговорення відвіданого уроку, метою якого було набуття педагогами практичних умінь самоаналізу та аналізу уроку. Крім того молоді педагоги разом з методистом Лесею Осадчою обговорювали основні засади сучасного уроку, проблему формування цілісності історичних знань, методичні аспекти  проблемного навчання на уроці історії, вивчення історичних персоналій, а також особливості роботи учнів з історичними поняттями та історичними документами.  Молодим учителям були надані відповідні методичні рекомендації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації школи молодого вчителя історії правознавства  Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський. За короткий час в Україні створену нову цілісну систему викладання історії України та Всесвітньої історії, повністю оновлено зміст та структуру історичної освіти. Вона повністю звільнена від ідеологічних, вузько класових підходів і поглядів на розвиток суспільства, оцінювання минулого та перспективи майбутнього. Новий навчально-методичний комплекс зорієнтований на пріоритети науки, гуманістичні та демократичні цінності, інноваційні педагогічні технології, їхнє поєднання з досягненнями народної педагогіки, яка була завжди властива українському народові.

За останні роки сформувався новий образ учителя історії. Постійно зростає його роль у навчальному і виховному процесах. Відомому демократу Д. Харкнессу належать слова, які безпосередньо стосуються і вчителів України: “Учитель – не єдине джерело впливу на розвиток дітей, але його життєво необхідна складова.

 Сучасному вчителю історії мають  бути притаманні такі риси: державницька свідомість, професійна майстерність, гуманістична спрямованість викладання,демократизм, особистість педагога.

Формування цілісності історичних знань

Однією із проблеми викладання історії є комплексний підхід до засвоєння історичного матеріалу. Як правило більшість учнів в цілому володіють історичними факторами, можуть викладати їх в хронологічній послідовності та знають найважливіші історичні дати. В той же час проблемою залишається формування у школі загального історичного світогляду. Учні досить абстрактно уявляють історичний процес, як єдине ціле. Викликає труднощі оперування та використання понятійного апарату. Започаткована дванадцятибальна система дає можливість і систематизувати знання школярів. Учні повинні знати в яку історичну епоху відбувається та чи інша історична подія,  в чому полягає її сутність та історичне значення. Теоретичні та фактологічні знання суміщують з знаннями про історичну добу (тисячоліття, століття, дата

Проблемне навчання на уроці історії

Під проблемним навчанням розуміють сукупність методів, за допомогою яких перед учнями створюється проблемна ситуація, формуються проблеми, шукаються шляхи їх вирішення та саме рішення. Умовою для створення проблемної ситуації є включення в урок кількох, під час суперечливих поглядів по проблемі, яка вивчається. Учні повинні вибрати вірну точку зору та обґрунтувати її.

Рішення проблемних завдань на уроці історії є найвищим етапом організації роботи з учнями. На відмінність від звичайних уроків, проблемне навчання спитається не тільки на пізнання історичних фактів та подій, а на розкриття причинно-наслідкових зв’язків. Вірне формулювання навчальної проблеми – одне із головних завдань, від якого залежить успіх та результативність уроку.

Характерною рисою проблемного навчання є постановка перед учнями проблемної ситуації, яка спонукає їх не тільки користуватися готовими знаннями, але і самостійно (під керівництвом вчителя) здобувати нові знання.

Існують різноманітні шляхи створення проблемної ситуації:

  • постановка проблемних завдань;
  • організація дискусії на уроці;
  • організація пошукової роботи школярів.

Проблемна ситуація на уроці залежить від:

  • характеру навчального матеріалу;
  • актуальних проблем сучасності;
  • життєвого досвіду школярів.

При оцінюванні проблемних завдань високо оцінюються використання учнями:

  • знань з історії;
  • знань з літератури;
  • довідкових джерел;
  • засобів масової інформації.

Робота учнів з історичними поняттями

Історичним поняттям називають ключове слово чи ключові слова, в яких відображено головні, важливі найбільш суттєві сторони історичних подій та явищ. Засвоєння учнями історичних понять є найважливішим завданням навчання історії в школі.

Процес формування історичних понять починається з визначення суттєвих ознак та розкриття їх на конкретному історичному матеріалі. Далі учні повинні знати сутність історичного поняття. Наступними етапами роботи є визначення місця історичного поняття в загально історичному процесі та їх зв’язок з іншими історичними поняттями. Методистами виділяються наступні етапи формування понять:

  • створення цілісної картини історичного явища;
  • виділення його суттєвих ознак;
  • повідомлення поняття, яке закріплює сутність цього явища;
  • визначення поняття;
  • вправи на використання поняття;
  • перехід до вивчення нових понять.

Поняття розрізняються по змісту історичного матеріалу: економічні, соціально-політичні, історико-культурні.

Дослідження дидактів та методистів підтвердили, що поняття та теоретичні положення в шкільних курсах історії можуть бути засвоєні лише при умові знань учнями конкретних історичних фактів.

При викладанні історії України слід звернути увагу на вивчення основних понять та ідей курсу, які є провідними в усіх класах і акумулюються в наступних положеннях:

  • етапи становлення української державності;
  • боротьба українського народу з іноземними загарбниками;
  • антифеодальний та національно-визвольний рух в Україні;
  • становлення української нації;
  • видатні політичні діячі України;
  • герої національно-визвольних змагань;
  • внесок українського народу в скарбницю світової науки та культури;
  • національні меншини в Україні;
  • соціально-економічний і політичний розвиток України;
  • відродження і побудова Української держави.

Робота учнів з історичними документами

Важливого значення для розкриття історичного минулого набуває використання на уроках архівних матеріалів та документальних джерел, які викладені в підручниках, посібниках чи об’єднані та систематизовані в хрестоматійних збірниках. Це дає можливість конкретизувати виклад матеріалу та наблизити школярів до історичної епохи. Як правило, до аналізу документів залучаються учні, перед якими ставляться логічні завдання:

  1. Коли був написаний історичний документ?
  2. Хто автор цього документу?
  3. Якими історичними обставинами було зумовлено появу цього документу?
  4. Які історичні події відображено в документі?
  5. Яке враження цей документ справляє на сучасників?

Вивчення історичних персоналій

В курсі “Історія України” та “Всесвітньої історії” учні зустрічають чимало історичних образів. Для значної категорії звернення до історичних персоналій є непростою проблемою. Тільки в курсі вітчизняної історії учень має виявити знання історичних портретів, зокрема князів, гетьманів, керівників національно-визвольного руху, політичних діячів, видатних представників суспільного і культурного відродження.

Часто це не можна зробити тільки за шкільними підручниками, тому велика увага надається самостійній роботі, використанні довідкової, документальної та історико-публіцистичної літератури.

Для всебічного висвітлення історичних персоналій рекомендується:

  1. Ознайомитися з найважливішими біографічними даними.
  2. Простежити процес становлення особистості в конкретному середовищі.
  3. Виявити історичні умови, що відіграли роль у формуванні поглядів, якостей особи.
  4. Дослідити участь історичної особи в суспільному житті.
  5. Визначити, інтереси якої  соціальної групи, класу, політичної сили відбиває історична особа в своїй діяльності.
  6. Виявити вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя чи суспільно-політичні процеси.
  7. З’ясувати морально-психологічні якості історичної особи.
  8. Показати коло однодумців і соратників історичної особи.
  9. Визначити історичну роль особи та її вплив на певну сферу життя суспільства.

Методист РМК   Л.Осадча

Переглядів: 61 | Додав: pentovaprmk | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar